Болгарія відхилила підвищення податків на азартні ігри: переважають побоювання щодо зростання чорного ринку

Уряд Болгарії офіційно відхилив пропозиції опозиційних партій щодо підвищення податків на азартні ігри та запровадження ще суворіших правил реклами. Рішення ухвалено на тлі перегляду країною Закону про азартні ігри, причому посадовці попереджають, що надмірний фінансовий тиск на ліцензованих операторів може мати зворотний ефект. Зберігаючи податкові ставки стабільними, уряд прагне захистити легальний ринок від захоплення неліцензованими офшорними конкурентами, які вже мають значну частку вітчизняної індустрії.

Дискусія в болгарському парламенті виявила напруженість між фіскальними цілями та реальною ситуацією на ринку. Хоча деякі політичні фракції вимагали вищих внесків від сектора для наповнення державної казни, Міністерство фінансів зосереджувалося на довгостроковому здоров'ї регульованого ринку. Цей обережний підхід відображає зростаюче розуміння серед європейських регуляторів того, що існує межа, за якою оподаткування стає контрпродуктивним для захисту споживачів та цілісності ринку.

Цифри та факти

Відхилені пропозиції, головним чином висунуті партіями «Демократична Болгарія» та «Продовжуємо зміни», мали на меті підвищити податок на валовий дохід від ігор (GGR) з поточних 25 відсотків до 30 відсотків. Крім того, опозиція прагнула майже подвоїти збори, сплачувані операторами. Заступниця міністра фінансів Людмила Петкова твердо виступила проти цих заходів, зазначивши, що податки на онлайн-азартні ігри вже були підвищені з 20 до 25 відсотків раніше цього року. У поєднанні з 10-відсотковим податком на прибуток, вона стверджувала, що галузь вже робить значний внесок.

«Пропозиція на перший погляд звучить дуже добре, але справжнім ефектом заходу буде переведення гравців з легального ринку на нелегальний. Частка сірого сектора на ринку азартних ігор наразі становить близько 40 відсотків. Більшість країн застосовують податок у 20 або 25 відсотків. Будь-яке підвищення податків на азартні ігри призводить до зростання сірого сектора». - Людмила Петкова, заступниця міністра фінансів Болгарії

За даними уряду, показник каналізації в Болгарії наразі становить приблизно 60 відсотків. Це означає, що 40 відсотків ринку вже втрачено для сірого сектора. Посадовці зазначили, що більшість європейських країн підтримують податкові ставки в діапазоні 20-25 відсотків, щоб легальні оператори могли залишатися конкурентоспроможними проти офшорних сайтів, які ухиляються від місцевих податків та правил.

Передумови

Законодавча боротьба також торкнулася реклами. З квітня 2024 року Болгарія запровадила комплексну заборону реклами азартних ігор на телебаченні, радіо та в друкованих ЗМІ. Зовнішня реклама обмежена білбордами, які повинні розташовуватися на відстані щонайменше 300 метрів від освітніх та молодіжних закладів. Наразі опозиція хотіла закрити останні лазівки, але уряд наполягав на збереженні статус-кво під час продовження загального перегляду Закону про азартні ігри.

Опозиційний депутат Венко Сабутев висловив різку критику під час засідань комітету, звинувативши уряд у непослідовності своїх законодавчих пріоритетів. Він поставив під сумнів, чому деякі закони можуть бути швидко змінені через перехідні положення, тоді як Закон про азартні ігри залишається недоторканим, незважаючи на заклики до посилення соціальних гарантій.

«Як можна було змінити Трудовий кодекс через перехідні та прикінцеві положення, але не можна змінити Закон про азартні ігри та зупинити рекламу азартних ігор за допомогою того ж механізму? Досить цієї лицемірства». - Венко Сабутев, опозиційний депутат, «Продовжуємо зміни»

Незважаючи на відхилення підвищення податку на GGR, уряд продовжує реалізацію плану щодо виведення афіліатів азартних ігор під державний нагляд. Бюджет на 2026 рік включає пропозицію щорічного ліцензійного збору у розмірі 6 000 євро для афіліатів плюс 10-відсотковий змінний податок на комісії. Очікується, що цей крок принесе близько 100 мільйонів євро щорічного доходу, показуючи, що держава шукає альтернативні джерела доходу, не придушуючи безпосередньо основних операторів.

Чому це важливо для німецьких гравців

Для гравців у Німеччині ситуація в Болгарії є відображенням триваючої боротьби з Міждержавним договором про азартні ігри 2021 року. Німеччина вже має один із найвищих податкових тягарів у Європі, зокрема 5,3-відсотковий податок з обороту на слоти, що є значно агресивнішим, ніж модель, заснована на GGR, яка використовується в Болгарії. Зізнання болгарських посадовців у тому, що 40-відсотковий чорний ринок є серйозною загрозою, має стати попередженням для німецьких політиків.

Німецькі гравці, які користуються сайтами, ліцензованими GGL, підпадають під обмеження в 1 євро за спін та місячний ліміт депозитів у розмірі 1 000 євро через усі оператори, що контролюється системою LUGAS. Коли легальні пропозиції стають надто обмежувальними або дорогими через перекладення податків, гравці часто звертаються до сайтів MGA або Curacao. Вибір Болгарії віддати перевагу каналізації над негайними податковими надходженнями — це стратегія, спрямована на те, щоб гравці залишалися в безпечному, регульованому середовищі, де такі інструменти, як OASIS, справді можуть функціонувати.

Що це означає для казино, ліцензованих GGL

Ліцензовані оператори в Німеччині опинилися в подібній ситуації, як і в Болгарії, хоча й з ще більш жорсткими маржами. Рішення в Софії зупинити підвищення податків демонструє прагматичне усвідомлення: ви не можете захистити гравців, якщо виштовхуєте індустрію в підпілля. Казино GGL у Німеччині повинні дотримуватися суворих правил реклами та соціальних концепцій, що тягне за собою значні витрати на відповідність.

Якщо податкова та регуляторна середа Німеччини залишиться значно більш каральною, ніж у інших членів ЄС, таких як Болгарія, тиск на легальних операторів лише зростатиме. Наразі рішення Болгарії є перемогою для тих, хто виступає за збалансований підхід до регулювання азартних ігор, зосереджуючись на стабільності ринку, а не на короткостроковій фіскальній експлуатації. Ще належить побачити, чи наслідуватимуть інші європейські регулятори приклад Болгарії у визнанні обмежень оподаткування на висококонкурентному цифровому ринку.